Словосполучення вінтажний броньовик мабуть звучить незвично, але саме такий зразок німецької інженерії вдалось роздобути цього разу. В 1979 році розпочався випуск найбільш культового позашляховика 20 сторіччя Мерседеса G-Wagen. Cьогодні autocentre.ua тестує не просто машину з першої генерації. В нас в руках броньовик, створений на базі першого «кубаря».

Цей Ґе-Ваген – реальний раритет. Його було випущено іще в 1986 році. Він захищав журналістів ще 20 років тому в Іраку і продовжує захищати журналістів і зараз під час війни в Україні. Згоден, це не зовсім той кубик до яких ми звикли на українських вулицях.

Mercedes-Benz 280 GE – це була найпотужніша версія до 1992 року. Вона мала смішні по нинішнім міркам 150 сил. До того як на них стали встановлювати каталізатори в 1984 році потужність була трохи вищою – 156 конячок. Для порівняння сучасний Mercedes-AMG G63 має 585 сил. Але саме таким задумувався і створювався перший Ґе-Ваген серії W460. 

Хто зробив?

Виробляли Ґе-ваген на австрійському заводі Steyr-Daimler-Puch AG в місті Грац. Зараз випускається нове покоління (W463), а короткобазні версії взагалі пішли в історію. Хоча ще в другому поколінні були не тільки дводверні, але навіть відкриті короткобазні модифікації. Проте броньовані версії Ґе-вагена, які використовувала німецька поліція, тоді виготовляла німецька компанія Rheinmetall. Так, та сама, що випускає танки Леопард, які зараз стають до лав наших ЗСУ.

Цей Geländewagen належить Фіделісу Клоеру, власнику німецько-арабської компанії яка випускає броньовики і називається ASC (Armored Special Cars International) https://asc-international.ae/uk/. У Фіделіса таких коротких кубиків два, але є ще й третій, тобто довгобазна версія, і ці машини знаходяться в Україні і насправді виконують дуже важливу роль.

Фіделіс Клоер Власник ASC International

Я придбав цей автомобіль близько 20 років тому. Якраз перед початком війни в Іраку, бо мені саме потрібен був автомобіль, щоби їздити там. В 2003-му ми пофарбували автомобіль, бо його оригінальний колір був біло-зелений, адже це машина німецької поліції. Ми перефарбували його в білий колір і літаком доставили до Йорданії, а потім Мерседес вже своїм ходом приїхав в Багдад, де ми його і використовували. У мене в Києві є ще один такий же автомобіль, а також чотиридверна версія Ґе-вагена. Але то значно новіша машина, з іншою концепцією бронювання.

Адже тоді ідея була в тому аби встановлювати броньовані кузова на раму позашляховика і це дозволило використовувати важкі кузови. Така концепція народилася коли в Німеччині була проблема з терористами. Всі ці машини було обладнано бійницями у дверях, куди можна було просунути зброю і був навіть люк в даху, звідки стрілок міг вести вогонь з крупнокаліберної зброї. Такі броньовики були запарковані біля міністерств, посольств, аеропортів в Німеччині. Багато з них, я думаю мінімум сотню, переробили. І що найцікавіше для України, що це зробила компанія Rheinmetall. Тобто шасі розробив Mercedes-Benz, а кабіну виготовив Rheinmetall. І ми знаємо що представники Rheinmetall щойно відвідували Україну з наміром відкрити тут завод з виготовлення танків і це крутий прецедент. І ще цей броньовик дуже якісний. Німецька якість, тут дуже товсте скло на 50 мм, 8-мм сталева броня і за сьогоднішніми стандартами його можна кваліфікувати як VR7. Щоправда в той час не існувало концепції бронювання підлоги, тому ми додали 8-мм плиту в підлогу. Від цього він став трошки важчим, але це й досі дуже приємний в керуванні автомобіль. Ми давали цю машину журналістам для місій на сході, але зараз журналістам більше подобається Land Cruiser 200 в якому більше місця і пʼять дверей. Тому зараз ми часто використовуємо G-Wagen аби їздити самим, наприклад в Краматорськ чи на південь України.

Рушійна сила

Рядна мерсівська шістка, 2,8 літра видає 150 сил (серія M110). Двигун зроблений за канонами німецького моторобудування. Ліворуч, на гарячій частині двигуна, де виходить випускний колектор, немає нічого що може нагріватися. Все що повинно бути холодним розмістили праворуч: систему механічного впорскування палива K-Jetronic і все навісне обладнання двигуна. 

Основу лінійки до 1992 року становили 4-циліндровики. Такий двигун як в нашої машини (M110.994) був єдиним шестициліндровим агрегатом. Такі мотори ставили практично на весь тодішній модельний ряд Mercedes, в тому числі на седани W123 та W124. З 7 моторів було 4 бензинових агрегати і три дизелі, навіть один на 5 циліндрів.

Відчуття машини часу

Відверто відчувається, що це машина з минулого. Подивіться на цей дизайн нашого 280 GE, на тоненьку вертикальну панель приладів. В деяких версіях тахометр був, але тут немає. Проте є дві дві важливі контрольні лампи, які показують блокування диференціалів. Тому що в цьому авто блокуються три з трьох диференціалів.

Реальний позашляховик без жодних компромісів. Незважаючи на те, що кермо тоненьке на цій машині дуже зручно їхати. За рахунок пласких рубаних боків в цій машині в потоці почуваєшся дуже впевнено, легко контролюєш та відчуваєш габарити. До речі, виробник каже, що машини з такими плоскими боками дуже легко бронюються. В броньовика додалося чимало ваги завдяки бронюванню. Якщо серійна машина заважувала 1880 кіло, то броньований варіант – вже мав 3 тони спорядженої маси. І це треба враховувати при гальмуванні. Як і те, що антиблокувальної системи нема і колеса легко блокуються.

В 280 GE механічна КПП на 4 швидкості, пізніші версії отримали трансмісію на 5 швидкостей. Керування повним приводом покладено на коротенький важіль роздавальної коробки передач. А поруч блокування диференціалів, активуються вони за допомогою гідравлічних приводів.

Треба чути як ця машина заводиться. Схоплює двигун не з першого оберту, треба трошки покрутити. Але коли двигун оживає то сплутати звук рядної німецької шістки ні з чим неможливо. Працює плавно та врівноважено, незважаючи на свій вік.

Динаміка машини цілком прийнятна, незважаючи на додаткову вагу. Неброньований кубик прискорювався до 155 км/год, а витрата пального становила десь 21 л/100 км в міському режимі. Тестовий броньовик їсть більше літрів 25 в середньому. Тоді як неброньований 280GE можна було запхнути навіть в 13-15 літрів. 

Дивно що для ледве не найкращого позашляховика свого часу машина так гарно слухняно їде асфальтом. Не забувайте, що спереду і ззаду у нас нерозрізні мости. 

Добре видно передній нерозрізний міст і поворотні кулаки. У Ґе-Вагена при цьому пружинна підвіска, а не ресори. Це давало більше комфорту і непогані ходи підвіски на бездоріжжі. Кліренс у Ге-Вагена становив 215 мм.

Пасажири броньовика

Ґе-Ваген в нашій короткій версії 4-місний. Місця для колін задніх пасажирів дуже мало. А чого ви хотіли від машини з колісною базою як в малолітражки – 2,4 метри. Зате багажник прийнятного розміру. І у нас в даху стоїть люк. Це не для кулемета. Це просто вихід для евакуації у разі перекидання на бік. Для того аби полегшити заднім пасажирам вхід, туди на другий ряд, є спеціальна клавіша, піднімаєш її догори і крісло переднього пасажира не просто нахиляється вперед, воно від’їжджає. Це ж до біса зручно. Тобто повністю не тільки спинка, все крісло разом із подушкою фізично відїхало вперед і будь-ласка в тебе купа місця щоб вільно зайти на другий ряд. 

Ціна питання

Класичні Ґе-Вагени недешеві. Навіть машини 86-87 року в Німеччині в гарному стані коштують від 30-40 тисяч євро. А купити такий раритетний броньовик зараз взагалі неймовірно важко. Так що скласти ціну нашого куленепробивного Ґеліка не просто. А якщо накласти на авто історію його служби в поліції, мандрівки по Близькому Сходу та зони бойових дій в Україні, а потім додати кількіст врятованих його бронею життів, то отримаємо безцінний раритет. 

Оригінал статті за посиланням