Премʼєра відеокліпу «То не ми» - ніжність, смуток і любов від IVAN LIULENOV

Сьогодні вийшов сингл  IVAN LIULENOV  «ТО НЕ МИ», пісня що з перших рядків претендує стати новим гімном самотності. 

На перший погляд композиція може здатися меланхолійною. Та за сумом ховається світло – віра у кохання, яка не зникає навіть після розчарувань.

IVAN зізнається, що  самотність – не вирок, а можливість побути наодинці, розібратися у власних почуттях і наповнитися любов’ю, щоб потім віддати її знову.

«Є стани, що не потребують свідків. Коли навколо стихає шум і ти залишаєшся з собою – без ролей, без масок, без очікувань. У такі миті народжується чесність. Саме так з’явилася «ТО НЕ МИ» – погляд у дзеркало, коли вперше не страшно побачити справжнє обличчя. Історія про прийняття самотності як частини життя, у якій серце вчиться звучати по-новому», – поділився Іван Люлєнов.

Цікаво, що допрем’єрний показ відеокліпу «То НЕ МИ» відбувся учора в камерному «Музеї Медуз» у самому центрі столиці. Подія вирізнялася особливою, майже інтимною атмосферою. Локацію обрали не випадково: музей Медуз вперше в своїй історії став місцем для подібного заходу. Символічно, адже медуза — це уособлення самотності, теми, що проходить лейтмотивом крізь нову пісню Люлєнова. Сам артист зазначив: «Самотність — це теж вибір».

На початку заходу атмосферності додавали композиції Лани Дель Рей, що стали ще одним штрихом до загальної емоційної палітри вечора. Вибір цієї артистки не випадковий, адже в пісні LIULENOV та DAMNITSYI «Шовковиця» є рядки «На вулиці sunshine, в моїй кімнаті rain. В’яну під Лану Дель Рей», які тонко перегукуються з атмосферою самотності та ніжного смутку, яку передав LIULENOV у «ТО НЕ МИ».

У камерному просторі музею артист презентував свою нову відеороботу та виступив із невеликим концертом для найближчих –  щирим, емоційним і дуже особистим. Серед гостей закритої презентації були KLER, Наталя Гаріпова, Анатолій Анатоліч, Уля Константиновська, Лера Товстолєс, KRYLATA, Антон Кукрі та інші представники творчої спільноти.

У «ТО НЕ МИ» поєднуються ніжність і сила, смуток і надія. Це музика про те, що любов не завжди триває, але завжди залишає слід. Іноді наймудріше – не тримати.

IVAN LIULENOV створює музику, яка не грає – вона говорить. І говорить про найголовніше: навіть коли «то не ми», любов залишається з нами.